Сміється даль. Святкує літо.
Смакує сонцю глек роси,
І мелодійно ходить світом,
Тонка прелюдія коси.
Ми заблукаємо у травах,
І заховаємось від всіх,
У тій Закоханих державі,
Де квіти, поцілунки, сміх.
Я напишу портрет із Тебе,
До барв додавши голосів,
І поцілую очі неба –
Волошки у твоїй косі…
