Ця пісня Слова - радість, плач і крик,
Та кожен раз душа злітає в небо,
Вклоняюся, вертаючись до тебе:
Єдиний мого серця материк.
З тобою йду в кохання, навіть в бій,
Долаю я з тобою кілометри,
Радість життя в тобі і смуток смерті,
Ти мій престол і хрест ти також мій.
Хоч усміхнеться Муза ще не раз:
Такі як ти в Поезії - полова!
Та я впивася і, каюся цим Словом,
Ним сповідаюсь совісті щораз.
Галина Грицина.