Знов воскресають спогадами ночі
І серце в грудях б"ється наче мліє,
На мене дивляться твої зелені очі
Душа лиш про кохання вічне мріє.
А літня ніч кінчається так скоро
Лиш солов"їні співи нас колишуть,
Гаптує небо зоряні узори
І місяць прислухається до тиші.
А руки наші з"єднані в коханні
Уста також поєднані в єдине,
Це відчуття, що ніч ніби остання
Твої слова: "Моя, моя єдина!"
Слова чи сон, чи то луна стихає...
Вже навіть кроків я твоїх не чую,
Так як тоді лиш словей співає
Ці спогади тривожать, чи лікують...?
Галина Грицина.
Прекрасно!!! 
