Вже вкотрий день вікно транслює дощ.
У броунівському русі парасолі,
Самотність й тишина центральних площ,
Перепад настрою розчиню в алкоголі.
На вулиці нявчить сусідський кіт,
Намокли лапки поспіша додому.
За ним іде услід старенький дід,
Крізь скло я відчуваю його втому.
Вже в котрий день фіранка із води,
Відкрита книжка і горнятко чаю.
Ідилія в обіймах німоти,
З тобою поруч мріями літаю.
Суперськи! Емоційно-настроєво. Імпресія, коротше. Перший рядок - бімба! В ньому "в" зайва.( Перший рядок третьої строфи - теж саме). "Вже котрий день..." Рух - броунівський. Щоб зберегти ритм, напишіть - "бровнівський"
"Тишина" русизмом віддає, але - нехай
Не ображайтесь на зауваження Я просто намагаюсь наблизити Ваш твір до досконалості. Ну, принаймні, так, як бачу її я