Як сон: я теж колись мала,
Поріг переступала школи,
Це не забудеться ніколи
Як перша вчителька моя.
Було ще школою - життя:
Де були будні і свята,
Екзамени життю здавали,
Оцінки різні там бували.
Доля розкидала нас всіх,
Вже в однокласників моїх,
Де-кому Бог оцінки ставить,
І не зогледілися, навіть.
Та все ж при зустрічі, буває,
Сюди нас пам"ять повертає,
Школа була для всіх як Храм,
Вклонитись хочу вчителям!
Педагогічну знаю ниву:
Сама там сіяла й родило,
Але сказати правду мушу:
"Бездушні там калічать душі,
Бо педагогом той лиш є,
Хто серце дітям віддає"
Галина Грицина.
