Там на узліссі Папороть цвіте
Магічним цвітом з розуму всіх зводить,
Танок купальський мовчки заведе,
А то і піснею дзвінкою підсолодить…
Купальська Ніч скликає до ставка,
Віночки ніжні в водоспади ложить,
Бо кожна дівчина, як бистрая ріка,
Тайком над вогнищем й собі ворожить…
В кущах лякає десь старенький сич,
Багаття в небо світлом здійнялося,
В серденьку почуттями тріпотить,
Так ніби вітер розпліта волосся…
Там в темнім лісі хтось шукає Цвіт,
У папоротнику ніби заблудившись,
А хтось зозулю просить довший вік,
Бо навіть внук іще не одружився…
Для кожного тут Папороть цвіте,
Кому на долю, а кому на зраду,
Однин в розкоші вік свій проведе,
А інші й в дітях віднайшли розраду…
Де ж Квітка Папороті, що в моїм житті,
Для радості та щастя розквітала б..?
Мабуть із нею розійшлись путі,
Бо в Ніч оцю батькам я Цвітом стала…
Там на узліссі Папороть цвіте…
21.07.2020
#поезія_Іванна_Осос
