Лиш спогади попереду спішать
І розумієш, що це щастя - жити,
Коли навчився миттю дорожити:
Життя переосмислене в стократ.
Тепер цінуєш навіть мить одну,
Яку не витрачаєш вже бездумно,
І кожну ніч перегортаєш думи
Та чуєш лиш мелодію сумну.
Тепер і спогад добре все несе
У цьому світі все лише для тебе,
Підводиш очі у те саме небо
І кажеш:" Господи, я дякую за все"
Галина Грицина.
