Усе минає - навіть ці дощі,
А скільки ми в житті не помічаєм,
Здається кожна крапля усе знає
Чи може ми черствіємо в душі?
Прийде пора спинитися на мить,
Щоб зрозуміти - втратили багато,
Та буде пізно сльози проливати
І навіть ця мить поруч пролетить.
Так в митях промайне наше життя:
Чудові ранки, вечори казкові,
Хоча б не пропустити мить любові
Це не прощається і щирим каяттям.
Галина Грицина.
