«Я хочу знати, любиш ти мене…»
Ліна Костенко
Я хочу знати, любиш ти мене,
чи це вже я так запросто вважаю?
Твоє космічне, і моє земне –
поєднане від краю і до краю?
Чи наші душі вітами зрослись?
Моя ґрунтовна, і твоя безмежна…
І чи не буде, як було колись –
перед потопом лісова пожежа?
Чи не прокинусь я від самоти
на вичовганій поетичній сцені?
Мене із нею познайомив ти,
коли втікав невидимо від мене…
***
