Рахувало життя свої кроки ступаючи Часом,
Додавало їм ритму чи тихо стiкало в ручай,
Дарувало летiти у свiт тiльки вдвох, тiльки разом,
Дозволяло зостатися кожному з нас рiдним «Спасом»,
Та забуло навчити пiзнати нас слово «прощай...»
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Ірини Бочарової та Романа Бочарова (№7), з другого тому «Київщина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
23.04.2019 Португалiя
за теплі зустрічі.
