НЕ СПАЛЮЙ МОСТИ
Не закривай ,на ключ двері переді мною!
пташку, що щебече не відштовхуй від себе...
а прийде час, звеселить піснею дзвінкою-
захочеш,щоб зорею сяяла для тебе.
Не спалюй, мости щастя ,пташці ,до раю!
і вітром ,розквітлі ніжні квіти , не топчи...
у серденьку, не додавай смутку і жалю,
промокла, під дощем солоної сльози.
Задубіла, замерзла від холоду зими...
самотня ,побивається у думах по- світу...
О ,скільки,тривог і бід від людської грози,
і виглядає із небес тепла весни і літа.
Не повернути , минуле- літа молоді!
чашу кохання, з вітром допила до дна ...
У каміні ,горять у попіл вчорашні дні ,
і віра,відкрила за спиною два крила .
Я ,не повернусь ,де було боляче мені!
де ламали крила ,не чули душу мою...
чорний ворон не давав співати пісні,
і від сльози зросла яблунею в саду .
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
Не спалюй мости - по життю ще плисти,
Чудово,чуттево! 
