Грай-хвилями росянистими пливла по землі ЛЮБОВ
З квітами, травами, співами, серед гаїв і дібров,
Пахощами впивалася у вирі буденних подій –
Сором'язли́вість ховалася поміж опущених вій.
Ступала ногами босими, щоб не злякатись, бува,
Лагідним вітром шептала пестливії ніжні слова,
Гладила коси шовкові легесеньким дотиком рук,
Між поцілунками ніжними ловила подих і звук.
Оживлена частуванням – смакувала хмільний нектар,
Окрилена, одушевлена, злетіла увись, до хмар.
Грає на сонячних променях негодам навперебій,
Серед зірок засинає в обіймах фантазій і мрій.
