Бурштинові очі — це осіннє диво,
Навесні блакитні, сині узимі.
Заглядають в небо відважно, сміливо,
Мов рятують землю у щирій мольбі.
Сірі, вечорові, моргають привітно,
Проникають в душу до самого дна,
Промовляють серцю лагідно, тендітно,
Що скоро настане для нього весна.
Увібрали зелень шовковистим літом —
Аж повеселіли від птахів пісень,
Зблиснули у квітах чистим самоцвітом...
Ну, а чорні — в ночі, тільки ясні — вдень.