Цей вітер стільки днів вже дме,
А шум дощу не затихає,
Що десь всередині мене,
Ростуть помалу й виникають
Питання : «Де вона – весна?
Де ж загубився теплий травень?
Чому мелодія сумна,
У непогоді не змовкає?
Допоки мерзнутиме цвіт
Й холодним падатиме долу?»
Чекаю відповіді, в тім,
Хіба ж почує хтось німого?
Цей вітер стільки днів вже дме…