Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: ЧОМУ НЕ СПІВАЮ… - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Ніло! Є такі рани, які ніщо і ніколи не загоїть, але гарна журлива пісня полегшує перенести горе... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Галино! Я ж і птсати почала, щоб вилити свій біль на папір, а тепер, коли сум огорне душу я їх читаю, і мені легшає,бо ж здається що я з ними поговорила... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Д З В О Н А Р, 09.07.2016 - 16:32
Пані Валентино, а співати треба!.. Ще Некрасов писав - "Цей стогін на Русі піснею зветься..." Правда російські пісні не зрівняти з українськими. Я про принцип. Пісня дає витримку, розсудливість, мудрість, спокій та врівноваженість. Головне вибрати правильну пісню до кожного моменту...Так-що, в любому випадку, співайте! ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, юначе, і повністю з вами погоджуюсь, я в цьому вже давно переконалася на власному досвіді. Коли серцю боляче, то й вибирати не приходиться, якось само собою ллються журливі рядочки чи з журливої пісні, чи й з вірша... ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую; та є ж і вірші, і пісні журливі, і читати, і співати їх і можна,і треба, тоді ж здається, що ніби якийсь тягар з плечей знімаєш... ![]() ![]() ![]() ![]() Ганна Верес (Демиденко), 08.07.2016 - 22:25
Валю, вірш, прямо, класичний! Душа поета та ще й жінки-матері у цім вірші, мов на сповіді. Гарно. Обираю. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ганю! То плачу, то співаю, то працюю, то відпочиваю, а найбільше читаю і пишу... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надійко! Ви завжди знаєжте, як підтримать зболіле серце,.. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ПВО, 08.07.2016 - 22:22
![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Вікторе! На жаль болей і негараздів у нашому житті більше, ніж радощів. А до порад я завжди прислухаюся, та й у розпач впадати не збираюся; ціную кожну хвилину свого життя... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Аязе! Дуже приємно, що заходите,розумієте, ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() палома, 08.07.2016 - 22:00
![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Паломо! Це написано давно, коли душа і серце були у неймовірному розпачі, та як не було тяжко переміг здоровий глузд; та й жить було і є для кого: діти, внуки, друзі,та отак і навчилася жити з болем і в душі, і в серці... ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Вікторе! Так склалося, що значна частина моїх творів, (віршів і прози), є автобіографічні, і цей не виняток, я й писати почала від болей втрат... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Валентина Ланевич, 08.07.2016 - 19:30
Та слова з Вашої душі ллється чуттєвими рядочками та складаються в рими. ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Валю! Це писалося після смерті чоловіка, коли нила душа і серце боліло,а мені було дуже сумно... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Ніна Незламна, 08.07.2016 - 19:10
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ніно! І душа ниє, і серденько болить, та треба жить; та й є для кого і для чого жить... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
|
![]()
|