Грайливе сонце заколише захід,
Немов в дитинство ненароком поверта,
Минула юність, зрілість як у свахи
Повільно барвами на призьбі догора...
Бринить тривога по упрілій далині,
А день ховається кудись за шторки,
У каві вечора - вершковій пелені
Ласують спогади тверді цукорки...
