Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: гостя: Метеликом…на плечі…) - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую!і ВАС-зі Святом,Менестрелю stawitscky, 23.04.2016 - 19:56
Надзвичайно тонко і проникливо, романтично і глибоко.Схиляюсь перед Вашим талантом, Наталю.гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Безмежно вдячна Вам,Вікторе,за такі теплі слова... Патара, 23.04.2016 - 00:25
Метеликом сідаю на плече,Щоб автор почитав мені ці вірші. Тихенько слухатиму і нічого більше, Хай мокра преса сохне, не тече. гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую Вам,Люба,за такі теплі слова... Лина Лу, 22.04.2016 - 23:43
Наталю,а що таке мокра преса?Вірш мені сподобався.Особливо: Їй літ, мабуть, усі сто п”ятдесять, З яких ти знав її десь близько триста… гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
мокра...тобто я хотіла сказати,що вона-не суха... Мар’я Гафінець, 22.04.2016 - 23:02
Буває так... Віджити кілька сотень роківВ однім коханні. І відспівувати потім ще тисячі!.. Вже не рахуючи більш кроків, якими топче Вічність душу, що вся - в жовтім. Летіти вниз... Як та пелюстка із гербери, що до останнього тягнулася до сонця, аж поки в жмуток не зім"яли і не здерли пестливі пальці разом з коренем! ...В сторонці від світу запах, форму стрімко так втрачати. В тонких прожилках відчувати все ще соки... Та безнадійно еластично помирати, на милість здавшись вітряному знов потоку... гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Марянко,безмежно вдячна тобі за такий чудовий експромт... |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||