Зграя вороняча, чорна
зграя утрат,
Не обсідай, не ламай
спогадів древо плакуче.
Не загинай поодинці
пальці в кулак,
Пам’яті кат, пожалій —
насмерть бий, рук не викручуй:
Щастя не вернеш, провин
суглоби не муч
Дибою диму і дум
в згарищі рідного дому —
Комин ще теплий, ще свій,
та пустка навкруг,
Пасткою небо
зімкнулося
навколо
сонця...
