Колись ми зникнемо у безвісті століть,
Залишаться лиш наші мрії і бажання.
Вони єдине, заради чого варто жить,
Вони дарують нам надію і кохання.
Коли помрем – від нас залишуться думки,
Що полетять за порухами вітру.
Вони осядуть на думках нових творців,
Щоб дарувати крапельку безсмертя і надії...
/2015/
