Холодний дощ по склу все стукотить
Вмиває листя у дворі, бруківку,
А я прошу тебе спинись на мить
Заглянь в осінній сад й свою домівку…
Спинись, забудь про все, та завітай,
Відчуєш подих осені в повітрі,
Мов блискавиця в пам’яті пройде,
Засяє знов блакить в очах привітно.
У спомини поринем, й в майбуття..
Дощ не вщухає, бавиться ще й з вітром
І тихо гілля шкреботить в вікно
Мов розмовляє з музикою світла.
