Моя муза слабка і квола,
моя муза від мене іде,
із собою ще когось веде,
Мою музу звати Віола.
Моя муза мене залишає,
кине погляд так тихо й зрадливо,
і ступає ще так несміливо,
Моя муза про мене не дбає.
Моїй музі я щиро всміхаюсь,
хоч вона і слабка, і квола,
я кричу: "Постривай, Віоло!"
Ще повернеться, я сподіваюсь.
