В словах твоїх тепер немає значення, –
Закінчилась мелодія кохання,
Не буде романтичного побачення,
Для нас з тобою зустріч ця остання.
Сховала ніч мій розпач і збентеження,
Та гірко усвідомити розлуку,
Чекала довго на твоє повернення,
Тебе забути не ставало духу.
Мене запевнював, що не обманюєш.
Я вірила, і дні пливли, як весни.
Чому ж тепер моє серденько зранюєш?
Ти не кохав, якщо сказати чесно.
Пройшли роки, усе давно минулося,
І серце так до тебе вже не лине.
Як в пам’яті спливе те, що забулося, –
Тріпоче серце у такі хвилини.
І ніби сон щасливий я дивилася:
Пливе по небі місяць, сяють зорі…
Думки щасливі раптом зупинилися,
І давнє відізвавалось в серці болем…
10.02.2012 р.
