Сьогодні знову дощ іде,
Похмуре небо плаче…
У душу смуток западе́,
Який багато значить.
Хоч мучилась від спекоти́,
Та сонечка бракує, –
Багряний сум в душі застиг,
Вітри осінні дують.
Але не дощ завдав жалю,
Він лиш підсилив смуток, –
Не поряд той, кого люблю,
З ким хочу поруч бути.
24.07.2011 р.