Сьогодні втома не дає заснути,
І ніч прозора манить до вікна.
Воно відкрите, шумів же не чути, –
Панує всюди мертва тишина.
Таке красиве небо в білих купах
Хмаро́к, що затулили небосхил,
Немов прозорий величезний купол
Покрив нерівномірно білий пил.
В прогалинки поодинока зірка
Яскравим вогником замерехтить,
І місяць дивиться крізь хмари зрідка,
Щоб землю хоч би трошки освітить.
А я милуюся красою неба,
Стою тихесенько біля вікна,
Дивлюсь на зорі й думаю про тебе,
Зі мною Всесвіт, ніч і тишина…
25.08.2010 р.
