Ітан, Ітан!
Що мені робити,
чоловіче?
Я плачу гіркими сльозами.
Він обіцяє одружитись
Двічі.
Бере за руки мене руками:
Заводить в ліфт.
Ні, це не інтимна сцена.
Ця сцена про надію й світ
Під музику Шопена.
Мерехтить дев'ятий поверх.
Нам на останній поверх треба.
Квапливим рух, глибокий подих,
Він випускає мене в небо.
Дивився вдалеч капітан.
«Ще, моя пташко, політай»
Ну що робити? Ітан, Ітан!
І де мій дивовижний край?
