Мої діти
Синів я двох маю
Та дочку Оксанку.
Я їх відчуваю
Від ранку до ранку.
За них я молюся,
Шаманю, мудрую,
За долю боюся,
Майбутнє малюю.
А як зустрічаю -
Від радості млію,
Мов сонце сіяю,
Зігріти волію.
Коли помічаю
В очах їх печалі,
Я гори звертаю,
Скорочую далі.
Дерева корчую,
Засвічую небо…
Поки не почую,
Що в них все як треба.
Я з ними радію
Та з ними сміюся,
Щоб мали надію -
Старанно молюся.
За діточок долю
Впаду на коліна…
За лапочку-доню,
За два моїх сина.
Синів маю двоє,
А доненька одна!
Ось цю чашу свою
Я вип’ю всю до дна.
28 жовтня 2011 року
