(під впливом від прочитаного)
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503082
Поету сивому вночі ніяк не спиться...
Цілує вранці сонце ягоди-суниці,
Червневий день заголосив церковним дзвоном,
Чарівна ніч чимдуж втекла за терикони.
Поет повільно вийшов зі своєї хати -
Його зачарували неба сині шати.
Між гілок задрімав вихрастий вітер,
Пташки защебетали хором в верховітті.
Черешні густо налились п‘янким багрянцем,
Троянди ніжно зашарілись рано-вранці,
Долини оксамитні вмили теплі зливи -
І ледь помітно усміхнувся Шон щасливий…
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я сьогодні зрозуміла, хто б не був справді під цим псевдонімом, ВІН вартий того, щоб називатися ПОЕТОМ, саме тому я присвятила йому ці скромні куплети...