Ідуть в шоломах петухи,
Так гордо й «непомітно».
Ведуть їх в Київ всі шляхи
Кидають погляд непривітно.
Стоять в шоломах петухи,
Обскубані солдати,
Їх Регіони виставля
На захист депутата.
Стоїть в шоломах беркутня,
Нема в її святого.
Вони стріляють навмання
І слухають дурного.
А те дурне сидить й не чує,
Немов це не його вина.
Коли ж народ вже так бунтує –
Виходь і получай сповна.
