Солодко, радісно, тепло,
хочеться частіше
всміхатись.
Готую вже човен і весла,
щоби звідси тікати.
Блакиттю, білими квітами
натхнення ллється у душу.
Так хочу поїхати світом
навіки, щоб не вернутись.
Знайомі і не знайомі,
близькі і далекі всі люди.
Шкодую для вас я любові
і злою не хочеться бути.
Гірко, холодно, сумно,
часто сльози солоні.
Не хочу я бути дорослою,
ховаю лице за долонями...
Квитки, літаки,
електрички...
Від них віє залізом і
грубістю.
Та скоро вже стануть
звичними
і люди нові, і вулиці.
Дні, місяці, роки
стануть для мене
хвилинами.
Лиш дотик твоєї руки
зробить мене щасливою.
