|
ПОМЕРЛА ЖІНКА, ЧИЯСЬ МАМА
ТА ВСІМ ОДНАКОВО ЖИВА ВОНА ЧИ НІ,
ЛИШ ТУЖИТЬ, ПЛАЧЕ ВСЯ РОДИНА,
А ХОЧЕТЬСЯ, ЩОБ СПІВЧУВАВ ВЕСЬ СВІТ.
ЩОБ ВСІ ЗГАДАЛИ ВСЕ ЇЇ ДИТИНСТВО,
ВСЮ МОЛОДІСТЬ, ЯКА ПРОЙШЛА В ТАЙЗІ.
БО ПОКАРАННЯ ПРИСУДИЛИ БЕЗНЕВИННО
ТАКІ ЗАКОНИ БУЛИ У ТІ ДНІ.
ТЯЖКІ Й СТРАШНІ БУРЕМНІ РОКИ
ПРИЙШЛОСЯ ПЕРЕЖИТИ ВСІЙ СІМ"Ї,
ПОКИНУ УСЕ, ЩО ЗА ЖИТТЯ НАДБАЛИ
І ПОДАЛИСЯ У НЕЗВІДАНІ КРАЇ.
В ТОВАРНЯКИ ЇХ ПОСАДИЛИ
З ДІТЬМИ МАЛИМИ НА РУКАХ,
ДО ВІТРУ ПІД КОНВОЄМ ВИВОДИЛИ
АЖ СЛЬОЗИ ЗАМЕРЗАЛИ НА ОЧАХ.
ЗИМА, МОРОЗ І ХУРТОВИНА ВИЄ
НЕМАЄ В ЩО ДИТЯ ПЕРЕПОВИТЬ.
І МАМА ДИВИТЬСЯ, АЖ СЕРЦЕ НИЄ
ТА Й ХТО ПОМОЖЕ ЇМ В ЦЮ МИТЬ?
КОЛИ ВАГОНИ ВСІ БИТКОМ НАБИТІ
ТАКИМИ Ж БЕЗНЕВИННИМИ ЛЮДЬМИ,
ПРОТИ ЧУМИ ЧЕРВОНОЇ УСІ БЕЗСИЛІ
Й ЗМИРИТИСЯ ТАКОЖ НЕ ВСІ МОГЛИ.
І ОСЬ ЗУПИНКА ЇХ КІНЦЕВА
З ВАГОНІВ ВИГНАЛИ НАРОД.
ЗІЙШЛА НА ЦІЙ ЗУПИНЦІ Й КАТЕРИНА
ДО ГОРЛА ПІДСТУПИВ ГІРКИЙ КОМОК.
В ЦЮ МИТЬ ПРОПАЛА ВСЯ НАДІЯ
НА ТЕ, ЩО ВИЖИВУТЬ КОЛИСЬ.
ЛИШ РОЗПАЧ, БІЛЬ Й НІЯКА МРІЯ
Й ЗДАЛОСЯ, ЩО МОЗОК ЗАМЕРЗАЄ ВМИТЬ.
ЦФЙ ДІВЧИНІ ПРИЙШЛОСЯ ДУЖЕ ВАЖКО,
ВАЛИЛА ЛІС З ДОРОСЛИМИ В ТАЙЗІ,
ЗАВЖДИ МОЛИЛАСЬ І ПРОСИЛА НЕБО,
ЩОБ ВСІ ЛИШИЛИСЯ ЖИВІ.
І ЗА МАЛУ СЕСТРИЧКУ, ДУЖЕ ХВОРУ,
ЯКУ НЕСЛА ТАЙГОЮ НА РУКАХ.
ПО ПОЯС У СНІГАХ, ШУКАЮЧИ ДОРОГУ,
ДО ЛІКАРЯ ІШЛА, СПАСАТИ ЇЙ ЖИТТЯ.
І ТАК МИНАЛИ РОКИ МОЛОДІЇ
ЗУСТРІЛА ДОЛЮ Й ЗАМІЖ ВИЙШЛА ТАМ.
АЛЕ НІКОЛИ НЕ ЗНИКАЛИ МРІЇ
ДОДОМУ ПОВЕРНУТИСЯ ВСІМ НАМ.
НАСТАЛА МИТЬ, ДОДОМУ ПОВЕРНУЛИСЬ,
ДО РІДНОЇ ДОМІВКИ, ДО СЕЛА.
І ТУТ ПРИЙШЛОСЯ З БІДАМИ ЗІТКНУТИСЬ
І ТУТ СОЛОДКА ДОЛЯ НЕ БУЛА.
НЕ МОЖУ ВІРШАМИ Я ОПИСАТИ
ЖИТТЯ, ЯКЕ ПРОЙШЛА ВОНА.
ПОТРІБНО КНИГУ ПОЧИНАТИ,
ЩОБ РОЗКАЗАТИ ВСЕ СПОВНА.
ПОМЕРЛА ПАТРІОТКА УКРАЇНИ
БОРОЛАСЯ ЗА НЕЇ ЯК МОГЛА.
СЬОГОДНІ ВЖЕ ЛЕЖИТЬ У ДОМОВИНІ
У ВІЧНІСТЬ ВІДІЙШЛА ЇЇ ДУША.
ID:
468595
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 26.12.2013 19:36:53
© дата внесення змiн: 26.12.2013 19:36:53
автор: lileia
Вкажіть причину вашої скарги
|
