В стороні по весняному добрій,
Коли сонце заходить за обрій
І в гаях починають співать солов`ї,
Прислухаючись стишуєм кроки свої.
Щоб почути цей спів про кохання,
Ми готові не спать до світання,
Він нагадує нам про далекі часи,
Коли мила була не земної краси.
Як удвох ми блукали гаями,
Чаруватися щоб солов`ями
І під тьохкіт сердець і під спів солов`я
Ледве чутно промовить – я твій, я твоя.
Ми кохатись бажаємо й досі,
Хоч давно на душі уже осінь,
Й солов`їні гаї відшуміли давно,
Та кортить захмеліть, пить любові вино.
03.09.03.
