Поки "любі друзі" ручками махали,
нас бандитська зграя у полон забрала...
Поки "любі друзі" ручками водили,
нас орда бандитська вела до могили...
Поки" любі друзі" плямкали губами,
бандюки заїзджі розправлялись з нами...
Поки "любі друзі" щастя обіцяли,
бандюки ущент нас з вами обікрали!
Всі ми пам"ятаємо гучну обіцянку,
(хоч і вийшла з того знову лиш цяцянка):
"Завтра ви прокинетесь в іншій вже країні!"
Ой, брехня! Ми з вами у лайні й донині!
Ну, то хто ж бо винний в нашій з вами згубі?
Думаю, всім ясно - наші "друзі любі"!
Майстерно написали! Після цього побоїща мені теж чомусь прийшла саме ця думка. Але ж і народ за нинішніх голосував. Їх вибрали. Мене хоч тішить думка, що кияни за них не голосували.
Так, нема чого правди таїти: народ повірив свого часу новому лідеру, а він і його команда не виправдали очікувань... Не народ в цьому винен, бо ми лише хотіли змін на краще, а владна верхівка, яка наобіцяла і не справилася зі своїми завданнями... Це нам урок - бути обачними на майбутнє.
Анатольевич,Ви ще забули запитати чого ті любі е нелюбі друзі так до Європи хиляться?
Бо мій варіант відповіді такий - щоб потім було на кого валити. Умови мовляв виконуємо тож не пи... щіть як голодні миші. А те що на них були б схожі(ми тобто) то вони (тобто друзі) і так давно знають. Бувають там частіше, ніж ми - голодні миші.