Я напишу вірші не тобі.Вони будуть красиві.
Їх читатимуть всі,хтось заплаче,бо біль через край.
Я напишу,де з ним ми удвох прещасливі,щасливі.
Я напишу.Відправлю йому.Не тобі...Не чекай...
Я напишу.Я думала-ти їх читаєш і дуже чекаєш,
Заздриш, я вибирала дарунки йому на Різдво.
Що зустрінеш колись,прошепочеш:
-Ти Відочко знаєш,
Що кохання у серці до тебе ніяк не пройшло.
Я спалила.І попелом сипала рани відкриті.
Сподівалась,що серце кохає тебе і душа.
Та зустрівшись з тобою відчула:чіжіші на світі
Лиш вогонь і вода...Лиш вогонь і холодна вода...
___________________________
Не ходи,не ходи попуд облак хлопче,
Бо тя муй,бо тя муй хоть когут затопче.
У селі,у селі буду вибираті,
З ким мені,з ким мені в клубі танцьоваті.
Казалі,казалі,шось дуже ганьбливий,
А хлопці казалі,шось іши лінивий.
Коси я заплету,віниць сплету з маків,
Бо мене,бо мене Іванко посватать.
Зажене в неділю свататі,я знаву.
А ти стуй,позерай.Других вибираву!
Притуливісь мене учора до плота...
Одогналам свату...То твоя робота?
З Іванком учорам зваділамся,знаєш?
Чому ня не сваташ?Іши шось чекаєш?
Свальба йде,я жона того,шо не люблю.
Не питай ти мене,чом життя свой гублю.
В постелі з нелюбом,з ворогом у хижі...
Ти колись мі казав:люблю...Тась ня лишів...
Краса! Так йому й тре! А чо дівча маринує 
