Усі завжди сідають по-одному, в автобусі людей на половину. Усім кудись, і я кудись із дому, сидіння мов врізається у спину. Котиться автобус серед траси, світ повз вікна з шумомо проліта. З ним дорожні знаки, мов прикраси. В мене загубилася мета.
ID: 446422 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 31.08.2013 07:28:42 © дата внесення змiн: 31.08.2013 07:28:42 автор: Руслана Лукаш
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie