Комусь тушонка, іншим – молоко,
Хустина - мамі, а шапчина - тату,
У хаті кіт, а на дворі – Сірко
І Муза, яку треба виглядати…
Сливки в садку, а на городі біб,
На лузі переспіла конюшина,
У стайні – кінь, у хаті - свіжий хліб,
А у колисці спить мала дитина.
Життя одне, лише вгорі хмарки,
Громи ридають часто вечорами,
В покосах роси до зорі лягли,
Покрилось небо ясними зірками.
Життя просте, коли дивитись збоку.
Здається, що нема проблем.
І радість, і достаток, все нівроку.
І по життю пливем ми кораблем...
Життейські хвилі часто з ніг збивають.
Триматись на ногах нас часто научають...
Гарний твір до роздуму!
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Що мені подобається: говоримо про одне і те самеґ. але як різноманітно! (Це я стосовно свого "Життя") 
