я посиджу біля вас, зовсім трішки
поки сонце за гору зійде,
там, удома, у тому кампі
остогидло, повірте, триде))
он мій друг, ми обоє хрущами
залетіли, куди? під Ірпінь))
краще б марили чіками й пнями
захтілося дурню пісень))
я веселий, я дуже веселий
пляшка пива, Бердичівське,п'ю
це ж то краще, ніж там десь забити
і прогнати, о, ту пургу
під Одесою я у підвалі по пів року
не бачив світ, а їм що? їм давай магістралі
ой, туман, подивіться як ліг,
мов овечка, що гнеться додолу
все шукаючи ту траву, хочте я вам цікаву казку
правда є в ній, всі бабки відтіль
переконаний в цьому, бо лавки
у селі моїм жнуть фітіль, а мій.....
батько, мій батько втопився,
на рибалці вище колін я зайшов у те,
кляте болото, і кажу собі стій, сину стій..
для чого живу? -не знаю, матір жаль
зараз буде кричати, оту землю згадає
й під хату кине горщик, а я- підійму..
скільки зможу підійму й до хати
ту істерику пригублю..
з вами тихо так і спокійно
ніби статися мається щось
я не хочу, не хочу потрійно,
а ви вмієте зранку? щоб дощ
стукав стукав от так як це серце
ви, повірте, я маю його..
клята пляшка, оце то перцем
по живому зашили його,
ви що швачка?
йо-ма-йо..
ID:
444081
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 18.08.2013 22:45:45
© дата внесення змiн: 18.08.2013 23:03:58
автор: Ольга Ратинська
Вкажіть причину вашої скарги
|
