жалію що люди не холодильники.
їм не дають гарантій і термінів здатності
чи то придатності
модності.
їх не можна повернути у понеділок у разі відносин холодних
апатій.
люди часто вдаються у крайнощі
займаються пустощами.
сиплють на несолодке прянощі
аби тільки смак був покращений
а зміст так і лишають
знищеним.
ходять лезами плачуть ридають страждають від болю
хоча дорогу до істини сам обирає собою.
а у мене сьогодні хворі очі тобою...
то пройде
то така у мене безодня до тебе в зіницях
що є мандрівницями у обличчях незнайомих людей
які все шукають відповідей на запитання
чи є термін придатності у людського кохання?
напиши мені!
вишкреби
видряпай ту правду нарешті
чи має хоч щось у тобі термін придатності зрештою?
