UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Надія Таршин: Човпуть на вибори старенькі… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ євген уткін, 17.10.2013 - 16:48
Яка ж тільки гірка, образлива та та болюча правда у Ваших словах!Хочу відповісти тим дописувачам які так сумуючи ностальгують за минулим.Нас сім десятків літ вели. Казали - Рай не за горами. Ми з лозунгами, прапорами, Немов зачумлені ішли. Вели до комунізму нас Не мрія і не власна воля, Канчук, налигач і сваволя Та фатум, у проклятий час. Ми вірили поводирям, Бо недовірливих чекали Склепіння соловецьких ям, Тортури та лісоповали. І знову нас кудись ведуть. Та от куди, якби ж дізнатись? На що тепер нам сподіватись. Яку ж тепер торуєм путь? Прийшла уже нова пора. Тепер ми "вільні й незалежні" Наївно думали належне, Прийде й до нашого двора. Та ні, навколо пустодзвін. Чи ми сліпі мов кошенята, Голодні у холодній хаті, Не бачимо тих перемін? Жирують ворони й круки. Між ними війни та розбірки, І соромно від того й гірко, А дні складаються в роки. Ні! Всі ці роки ми не йдем! На місці топчемось уперто, І треба визнати відверто – Ганьба нам, що ми так живем! Надія Таршин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Євгене, дякую Вам за цей такий болючий і правдивий вірш. Підписуюсь під кожним словом Вашим. І найбільша ганьба отим недалеким, які і досі вірять байкам, а найганебніше , що за зонтик , за резиновий копійочний плащик проголосують так, як їм накажуть. А на виборчих дільницях - оті підсадні і продажні, які за путівку в санаторій і якісь ще потаємні пільги сфальшують так результат, що комар носа не підточить. Болить, Євгене, дуже болить. 
Олександр Яворський, 23.04.2013 - 16:58
ті старі люди у свій час отримали все від держави, їм дали роботу, гуртожиток, потім квартири і т.д... звикли до того, що все за них має вирішити і дати їм держава... мислять старими категоріями і стереотипами. забули про те, що не дивлячись на те, що в них щось було - вони нічого не мали, не бачили і не могли... мабуть, вони не були пристосовані до інакшого життя, і зважаючи на сучасні негаразди занадто ідеалізують те, що було і прагнуть повернутися до ефемерного раю... я народився у союзі, але виріс вже в Україні, тому, можливо, моя думка певним чином однобока і не зовсім правильна...а вірш Ваш хороший!
Надія Таршин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олександре, мислите ви дуже правильно, не можна жити тими стереотипами, тим більше, що вони по великому рахунку, правду кажете, нічого там і не мали, але я була свідком коли їм не було за що купити банальний аспірин, це було навесні 2004р. я працювала тоді у Терцентрі, і нічого не міняєт ься, івони бідні надіються, що їм нинішні аферисти- комуністи допоможуть.
Надія Рубінська, 23.04.2013 - 15:55
Якщо не будемо нічого з вами ми робити,То ті калоші стане скоро нікому носити. Нас просто винищують, вичавлюючи всі соки.  Правильний вірш!    
Надія Таршин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надю, я, хоч зараз іти готова, кличте.
Любов Ігнатова, 23.04.2013 - 14:41
я майже не застала Союз. Але маю з чим порівняти, хоч і дитячим поглядом. Наприклад, морозиво в дитинстві я майже не куштувала- його нам в село завозили на свята, черги були кілометрові, не всим діставалось. А тримати вдома худобу, щоб заробити копійчину- відразу 'куркуль', 'торгаш', і т.д... Я не кажу, що зараз мед, але ми ще можемо щось змінити. Кожна країна через це пройшла, в той чи інший час.
Надія Таршин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Любо, я погоджуюсь з Вами, коли мені кажуть, що мов ми так добре там жили, то я згадую, як я займала чергу за молоком, щоб нагодувати своїх синів у 4 години ранку, як у мене завжди не вистачало 25рублів до слідуючої зарплати, може хтось і жив, не заперечую, але ідеалізувать той час нічого і нічого за нього чіплятись, треба іти вперед і рівнятись на країни , де не крадуть, поважають людину, бояться гріха. Ви вже виросли у цій державі, і нічого старим людям вибироати для вас майбутнє. Я теж вірю, що ми пройдемо цей страшний відрізок життя, за який не ваше покоління несе відповідальність, а наше, бо допустили до такого.
Антоніна Грицаюк, 23.04.2013 - 14:17
Як кажуть з пісні слів не викидають. Те,що маємо. Дуже влучно сказано.
Надія Таршин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Антоніно, що звітали, і за підтримку. 
Верба Владимир, 23.04.2013 - 11:51
Мушу з Вами не погодитись.На відміну з молодими Стареньким є можливість порінювати, що було і що маєм. нажаль ці порівняння не на користь останнього для абсолютної більшості тих же стареньких, та і молденьких, а взагалі тим паче
Надія Таршин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я з Вами не можу не погодитись, Так порівняння не на користь цієї держави, бо її для людей нема, а значить нема взагалі у нас держави, але хіба ж не ми самі винні, що сьогодні живемо так, ота ностальгія за тим, що було, небажання щось змінювати радикально, помилковий вибір, Страх на повний голос сказати правду і постійно зігнуті наші спини. Ми звикли жити по вказівці зверху, а верхи щось хіба путнє нам можуть вказати. А грабувати - вони і самі справились. А у верхах хіба тепер не комуністи. І попри все хіба хоч одна нормальна людина, думаюча, може голосувати за нинішніх продажних комуністів.
laura1, 23.04.2013 - 11:31
Нажаль, до одного слова правда! Дуже гарний вірш! Як би ще й Вони його прочитала, але ж Вони не читають. Вони взагалі нічого не читають і не бачать, окрім себе "любимих" Щемно, але так і є.  
Надія Таршин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, я бул спостерігачем на виборах, я бачила, як дешево їх купляли перед виборами, дійсно і соромно за них і боляче.Зазомбовані, а час іде і кожен раз ті 5-10%, які вони дарують цим пройдисвітам знову на десятиліття нас відкидають назад.
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
