не можу згадати я навіть вірша
в мені ніби пусто і вакум один
я - ніби сукупність людей и тварин
а з неба упала чия-то душа
так стрімко, так швидко у землю летить
і серце її спалахнуло в пітьмі
освічує шлях, що належить мені
на дуже коротку і радісну мить
