Кому потрібні вірші,
В епоху еволюцій.
Кругом однії гроші,
І я здається інший.
Собі питання задаю,
Постійно в кожную годину.
Чи я іще люблю,
Оту мою єдину.
Я для неї стати маю,
Принцем на коні.
Всі плани я ламаю,
Їй ніколи не скажу я ні.
І хоч я небагатий,
І не задовольняю вимоги твої.
Прошу назви мене ти \"любий\",
Пока не втратив спогади свої.
Бо не війдем в історію ми,
Як ранкові краплі роси.
А я неначе після коми,
Плутаю дні та часи.
