Ніч, лягає на місто, як
Чорнило на папір.
В голові закрадається думка -
Найлютіший звір.
Та ти їй не вір,
Не йми її словам.
Хоча шепта вона:
" нікому не віддам..."
Слів таких було сказано доволі,
Їх, як порахуєш, більше ніж води у морі.
Та котрі з них правдиві,
А котрі лиш брехня?
Визначає кожен для себе сам.
І я.
