UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Федик Юрій Михайлович: У меня все в жизни хорошо - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Відочка Вансель, 17.09.2012 - 18:27
Я хотіла тобі розповісти про зустріч з одним письменником.Ми познайомились випадково три роки назад.Не хочу називати його прізвище.Я купила всі його книжки,які знайшла в Ужгороді.Проза і вірші.Десь книг десять.Він мені дуже сподобався.Ми спілкувалися подеколи по телефону.Потім він перестав піднімати телефон.З моєі сторони це негарно,але я дозволила собі покритикувати його.Аналіз моіх віршів він зробив недавно.Сказав,що в них є душа.Прочитав іх так,як він би іх змінив.Я б ні за що іх так не змінила.Ні за що!Я зробила для себе аналіз його творчості-дуже розумна людина,занадто,але мене ніщо не зачепило за душу.Десь чотири рядки з усіх збірок.Прозу взагалі його не розумію.Хоча коли я шукала його книжки,то всі продавці так гарно відгукувались за нього.
Федик Юрій Михайлович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
однозначно прислухаюсь. я теж таке розумію
Відочка Вансель, 17.09.2012 - 10:31
Я Вам скажу,що віршами вмієте торкатись душі.Ви за хвилину виправили помилки в своіх віршах.Я можу писати без натхнення.Вам бажаю того ж.І не спілкуйтеся ніколи з людьми,які вселяють невпевненність.Пишіть кожен день.У Вас виходить дуже добре.У Вас гарна душа.Це найкраще.
Федик Юрій Михайлович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я теж потрохи вчусь писате без натхнення. дехто з друзів не вірить. але це так. дякую мій друг?
Відочка Вансель, 17.09.2012 - 09:54
Люблю афоризм:Не бойтесь совершенства.Вам его не достичь.Взагалі одним афоризмом можна багато що сказати і розцінити по своєму.Пишіть так,як вважаєте за правильне лише Ви.Я не думаю,що завжди повинні бути однодумці.Іх мало.Та й краще,коли Ви зовсім ні на кого не схожий.Це вже маленький натовп.Не люблю статистичну схожість.Ні в віршах,ні в житті.
Федик Юрій Михайлович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я теж. я про однодумців в тому що несхожість якраз робить індивідуальність. мене один одного розумієм.
Відочка Вансель, 17.09.2012 - 09:34
Я не хочу ображати ображати тих,хто судить Ваші вірші.Хочу навести Вам одне порівняння.Моя любима художниця Гапчинська.Вона малює ангелів.Пропорційно неправильні обличчя.Я обожнюю іі роботи.Вона ніклоли іх не повторює навіть на замовлення.Слухайте чужу думку,але чи варто продовжувати спілкуватися з людьми,котрі заставляють сумніватися в самому собі?Скажу Вам,що талановитих людей дуже багато,хто вірить у себе-набагато менше.А хто йде до кінця,оминаючи чужі думки-одиниці.Ви повинні писати про те,що подобається Вам.І як Вам подобається.Все потрібно робити з душею.Головне-довести почате до кінця.Не потрібно доказувати комусь,що Ви пишете гарно.Головне довести це самому собі.
Федик Юрій Михайлович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
пора робити групо однодумців бо в сучасному середовищі - в поезії появилось забагато філологів, а поняття сухих правил ніколи немало нічого спільного з понятям творити чи мистецтво..дякую за розуміння.
Відочка Вансель, 16.09.2012 - 21:45
Вірші торкаються занадто душі.Це головне.А на рахунок того,що Вам сказали іх доробляти,то це робиться по другому.Я б сказала,що можгп змінити десь лише поодне слово.Це не одне і теж.Доробляти-це коли переробляти все.
Федик Юрій Михайлович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую за підтримку.сьогодні на одному літературному ресурсі адмін, яка теж присутня на цьому , сказала наступний вірш який ще тут не публікувався не має права на житя. бо вньому багато недоліків. ось він. В житті я люблю монологи, тебе ніхто не переб’є, Ніхто по середині спічу , обличчя брудом не заллє , Розмову починаєш знову, як важко жити нині нам, І що ріка мішає стати, єдиним цілим берегам. Давай з тобою на хвилинку,дозволимо собі сказати, Що треба річку осушити,щоб береги разом з’єднати, Ну а куди подіти верби, що по весні так рясо квітнуть, Загинуть водяні лілеї, зате роздолля буде вітру. Він буде гнівно завивати, на вже пустельних берегах, Скажи чи треба малювати іще тобі оцей весь жах? Життя ріка нас об’єднала, найди у всьому щастя мить, Хай квітнуть водяні лілеї, і вітер радісно шумить. |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
