Добровільно розстріляний буду я
Без наркозу та усміх мій щирий
Не чинитиму оправдань , чи каяття
В своїх грішних діяннях щасливий
Хто ж з нас не був розіп’ятий на весні
В сему , чи в попередньому житті
Не задля слави , чи якогось там пришестя
А для краху горя і настання щастя
Скільки нас таких неправедних ?
Скільки нас таких заблуших ?
Мільярди фраз завчених
Та усі вони беззвучні
