Куди котиться світ цей ?
Я знаю … .
Не до пекла і не до раю
Куди котиться світ цей ?
Я бачу … .
Не на щастя і не на вдачу
А ці прокляті дні ?
А ці ночі прокляті ?
Може й так , може й ні
В цім самі винуваті
Сипле наче снігом серед літа
Своїм власним горем душа розбита
Крізь віки й століття – сон
Не підвищить голос і не змінить тон
Світ гойдається і тішиться
Хто з нас залишиться ?
Йому цікаво
Світ всміхається і бавиться
Хто з нас помиляється ?
Йому на марно
Бо ж години всі на вагах в ряд
То вперед , а то назад
Хто сказав , що неминуче
Все в минуле кане ?
Якщо дуже захотіти
То воно повстане
Світ біжить , а то крокує
То не чує нас , то чує
І скільки б не було бід
Їх на щастя змінить світ
