Всміхнулась доленька здаля,
Всміхнулась і втікла далеко,
Бо знову людська,не моя,
Моя-на крилах у лелеки,
А той лелека приліта
Лише уривками,нечасто,
Лиш на великії свята,
А я постійно хочу щастя.
Та забагато я прошу,
Бо інші мають менш за мене.
Прости,о Боже,що грішу,
Немолоденька ж,не зелена.
Дай мудрість,Господи,молю,
Навчи життя це розуміти
І забери печаль мою,
Щоб легше було в світі жити.
08,07,2011
