Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Дорога до тебе - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,Тамаро! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ninel`, 16.11.2011 - 16:17
такий зворушливий твір,Наталочко!Як завжди,вмієш торкнутися душі! http://i077.radikal.ru/1001/60/03b24f1c7f93.gif
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
*SELENA*, 16.11.2011 - 14:41
Дуже гарно, мелодично і образно - люблю вашу образність - почуття гармонічно вплетені в навколишній світ. "Дорога до тебе пропахла зимовими соснами, цей запах бентежить мої захмелілі думки..." "вгадую стукіт твого перестиглого серця, вслухаючись в ритми по склі сивогривих дощів..." Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Halyna*, 16.11.2011 - 14:06
Гарно, нотальгійно... Але коли є поруч коханий - то байдуже весна, літо, осінь, чи зима це Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ти права,Галинко:тепло і ніжність коханої людини і холодну зиму зроблять затишною і приємною! Poetka, 16.11.2011 - 11:50
Ще вгадую стукіттвого перестиглого серця, вслухаючись в ритми по склі сивогривих дощів... Чудово!!!!! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Моя Вам щира подяка! Валя Савелюк, 16.11.2011 - 02:27
Любий мій oduvan4ikу, в одній із Ваших відповідей Ви інтуїтивно вжили слово "спонтанно"... оце і є умова істинної творчості, бо спонтанність -- це привілея свободи людської суті -- особистості... діти спонтанні у їхніх виявах, тому геніальні... Ви -- вберегли в собі головне для творчості -- природну спонтанність... як же я шанобливо Вас люблю!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
-це Вам... Люба Василик, 15.11.2011 - 22:55
"Розвіятись снігомміж цих пересипаних днів..." розкішні образи...і глибокі думки...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Леся Геник, 15.11.2011 - 22:36
Сумно... зимово... і знову ж так ніжно! ******** перестиглого серця ******** сивогривих дощів... Дуже гарно і по-новому... Завжди так по-новому!!!... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви вірно зауважили,Валю. Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую,Оксанко! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...і недоречна формальність...Бо чим можна оцінити слово,як не самим словом,що йде від душі... Валя Савелюк, 15.11.2011 - 21:26
...Ваш ритм, Ваша неперевершена хода, ваше невагоме дихання... і мило, і сумно, і чарівно... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цьому віршеві вже майже 4 роки...Сьогодні я його трішки підшаманила(змінила останній катрен і розламала строфи на дві частини,щоб вони не були надто довгими) і вирішила виставити на сайті.Погода тепер така-вогка і холодна,в повітрі відчувається подих зими...Тому і захотілося чогось зимового!.. Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую сердечно! |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||