До парку припаркований,
До чарів України я,
Мов учень до підручника,
Казковими заковами –
Піснями солов’їними.
Вчарований заручник – я!
Росо –
красо –
живо –
писом
Духмяне небо скапує
Пори веснянолицьої –
В підзорянім правописі,
В росистій каліграфії,
В зачасовій транскрипції.
Спитаю в подорожнього,
Що в зорях тонко знається,
Чи може він позичити,
Аби я став художником,
Мені мольберт і палицю,
Й таланту півмізинчика?
