Без дощів я і ти без дощів,
Бо прибилось одне бездощів’я.
Небо чисте, як лоб без прищів;
У природи пішло недокрів'я.
Обезтравлені луки і ліс.
Лисе літо. Тривога. Злочинність.
Безпричинність голодна, як піст.
Безпричинність маскується в чинність.
Недорід. Недоспів. Недоліт.
Під конем простягається вершник.
Безголових чоло не болить
Ні востаннє, ні навіть уперше.
Розучився дощити мольфар,
А циганка – гадати на щастя.
Трусить зорями Волосожар –
Хоч одній би достигнуть і впасти.
Марсіани навкруг – не народ:
Вузьколиці, лячні, мілкодухі.
Недодовбані лиця з колод,
Батогами вимахують руки.
Позомбований тихий народ
Не живе і не думає гостро.
Не пейзаж – а один натюрморт,
А вечеря рептилії – монстра.
