Ідуть дощі. Холодні краплі тихо
Спадають на засмучені квітки.
Минає літо. І єдина втіха-
Що не воно останнє у житті,
Що ще попереду будуть роки багаті
На щиру дружбу й радісну любов,
Що мрії колись здійсняться крилаті,
що радісно на серці буде знов.
Ця осінь - не остання.Далі буде.
Сторінки не заповнені в житті.
Та жаль стає, що яскавіщі-ззаду,
Що за плечима роки молоді.
1968
