Над прірвою чи лиш за крок,
Країна під укіс, мов як потяг,
Життя відкладено на потім,
Біля виска притиснули курок.
Живемо в холоді між смертю,
Біль в молитвах, виють сирени,
Лиш Символ Віри, мов катрени,
Життями сплачуємо жертви...
Війни ненависть ще не спита,
Одне бажання - більше крові,
Замерзлі вікна ловлять промінь,
Хоч в мріях, та діждатись літа.
Мовчки душа ковтає сльози,
Лиш стяги та могильні ями,
Світ, як в театрі бачить драму,
Під оплески й ракетні грози.
Лиш збоченці біля штурвала,
Смерть челяді лише в догоду,
Світ згине під дев'ятим валом,
Де вбивці каламутять воду.
Галина Грицина.
ID:
1056900
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 07.02.2026 22:24:35
© дата внесення змiн: 07.02.2026 22:24:35
автор: синяк
Вкажіть причину вашої скарги
|
